Григоришин Михайло Васильович
Закінчив Панівецьку загальноосвітню школу I—II ступенів. Навчався на юриста у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, який закінчив з відзнакою.
У 2012 році пішов служити в десантні війська, планував працювати в міліції. З початком війни на Сході служив у 51-ій, у жовтні його перевели в 128-у бригаду. 25 листопада бригаду перекинули під Чорнухине (Попаснянський район, Луганська область).
[ред. | ред. код]31 січня 2015 співслужбовці бачили, як під час обстрілу поблизу Чорнухиного, Михайло впав, але до нього не можна було дістатися через бойові дії. Тоді ж загинули лейтенант Олег Довгий та старший солдат Сергій Матусевич. Рідні довгий час сподівалися, що він живий, але 13 квітня їм повідомили, що результати ДНК-експертизи підтвердили смерть Михайла. Тіло перебувало в Дніпропетровському морзі.
[ред. | ред. код]У побратимів Михайла Григоришина були проблеми з транспортуванням тіла додому. І лише у середині березня 2015 року його тіло доправили з Луганська у дніпропетровський морг. 17 квітня кортеж із домовиною загиблого зустріли тернополяни на Збаразькому КПП.
Поховали героя 20 квітня у рідних Панівцях. Залишилися батьки Василь Михайлович і Ганна Василівна, 15-річна сестра Аліна.