Гріголашвілі Олександр (Алеко) «Чужий»

Гріголашвілі Олександр (Алеко)
Дата та місце народження: 16 лютого 1982 р., м. Кутаїсі, Грузія
Дата та місце смерті: 18 грудня 2014 (32 роки) м. Щастя, Луганська область
Місце поховання: м. Кутаїсі, Грузія
Посада: Інструктор та снайпер розвідувальної роти
Обставини смерті: Загинув 18 грудня 2014 р., потрапивши в засідку під Луганськом, в районі міста Щастя, поблизу села Старий Айдар. Разом із Алеко загинув молодший сержант Сергій Оврашко.

Під час російсько-абхазької війни (1992—1993) утік із дому і ще дитиною потрапив на фронт.

2002  — з відзнакою закінчив юридичний факультет Державного університету Акакія Церетелі. Стажування проходив у Генеральній прокуратурі Грузії.

Займався спортом, був чемпіоном Тбілісі із змішаних єдиноборств, займався тренерською роботою.

2006  — призваний на строкову службу до Збройних Сил Грузії. По закінченню строку залишився служити за контрактом, отримав офіцерське звання, був зв'язківцем, інструктором розвідувальних підрозділів.

22 червня 2007  — 9 січня 2008 взяв участь у миротворчій операції в Іраку, нагороджений Медаллю «Армійських Досягнень» Армії США.

Серпень 2008  — захищав Грузію від російського вторгнення, поранений, 2009 стан здоров'я погіршився, був звільнений із Збройних Сил.

Працював ІТ-мененджером у державній компанії «United Water Supply Company» у містах Кутаїсі та Горі.

2011  — служив у підрозділі фінансової поліції. 15 жовтня 2014 звільнився за власним бажанням і виїхав до України, щоби взяти участь у боротьбі з російськими окупантами. 18 жовтня полетів до України, де став одним із перших бійців Грузинського Національного Легіону, разом із Мамукою Мамулашвілі був розробником логотипу нарукавного знаку, який тепер носять всі грузинські добровольці в Україні.

Під містом Щастя потрапив у засідку. Загинув разом із сержантом ЗСУ  — Сергієм Оврашком.

Одружений, залишилося 2 малолітніх дітей. 

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 1, місце 26.