Грязнов Борис Олегович

Народився 1985 року в місті Запоріжжя. Закінчив запорізьку школу та ПТУ. Пройшов строкову службу в Харкові. Саме тоді вирішив пов'язати своє життя з професійною військовою службою — як і старший брат Сергій. Начальник військового наряду 2-го відділення 1-го спеціального патрульного взводу спеціальної патрульної роти 1-го патрульного батальйону, Запорізька бригада охорони громадського порядку, Національна гвардія України.

У серпні 2014 року після заходу російських військ на територію, де велися бойові дії, підрозділи почали відхід. Нацгвардійці не відходили — чекали наказу, який дістали 24 серпня. Того ж дня колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще перебувають українські військовики). Тоді ж у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону.

Похований у безіменній братській могилі; 10 жовтня 2014-го тіло ексгумували пошуковці місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Тимчасово похований у Дніпропетровську.

Упізнаний за тестами ДНК, перепохований 20 червня 2015-го в місті Запоріжжя на Правобережному кладовищі.

Без Бориса лишився брат, військовослужбовець військової частини 3033, прапорщик Сергій Грязнов.