Грязнов Борис Олегович
Народився 1985 року в місті Запоріжжя. Закінчив запорізьку школу та ПТУ. Пройшов строкову службу в Харкові. Саме тоді вирішив пов'язати своє життя з професійною військовою службою — як і старший брат Сергій. Начальник військового наряду 2-го відділення 1-го спеціального патрульного взводу спеціальної патрульної роти 1-го патрульного батальйону, Запорізька бригада охорони громадського порядку, національна гвардія України.
В серпні 2014 року Після заходження російських військ на територію, де велися бойові дії, підрозділи почали відхід. Нацгвардійці не відходили — чекали наказу, який отримали 24-го. 24 серпня 2014-го колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще знаходяться українські військові). Тоді ж у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону.
Похований у безіменній братській могилі; 10 жовтня 2014-го тіло ексгумоване пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Тимчасово похований в Дніпропетровську.
Упізнаний за тестами ДНК, перепохований 20 червня 2015-го в місті Запоріжжя на Правобережному кладовищі.
Без Бориса лишився брат, військовослужбовець військової частини 3033, прапорщик Сергій Грязнов.