Грачов Олексій Георгійович

Грачов Олексій Георгійович
Дата та місце народження: 24 квітня 1977 р., м. Вороніж, РРФСР
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (37 років) м. Старобешеве, Донецька область
Місце поховання: с. Гвардійське, Чорноморський район, Одеська область
Звання: Полковник
Посада: Начальник відділу підготовки військ
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р. у бою поблизу м. Іловайськ (Донецька область) під час виходу з оточення. 29 серпня він виводив колону 93-ї бригади з іловайського котла і потрапив в засідку. БМП (б/н 310), в якому знаходився Грачов, обстріляли з РПГ. Полковник помер від осколкового поранення живота.

Народився у Воронежі. Виріс в місті Очакові Миколаївської області. У 1994 році з відзнакою закінчив Очаківську середню школу № 1, і також з відзнакою — дитячу музичну школу. У 1998 році з «червоним» дипломом закінчив загальновійськовий факультет Одеського інституту Сухопутних Військ. У 2008 році закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Написав дисертаційну роботу на звання кандидата військових наук, але захистити її не встиг.

З березня по липень 2014 року виконував бойове завдання з прикриття державного кордону в Луганській області. Координував дії ротних тактичних груп 93-й окремої механізованої бригади, завдяки яким неодноразово припинялося незаконне перетинання Державного кордону України. Під його керівництвом був створений бойовий порядок, система вогню та інженерних огорож, встановлено взаємодію з державними органами місцевого самоврядування, з підрозділами Державної прикордонної служби України.

В серпні 2014 провів величезну роботу зі зміцнення бойової техніки броньованою сіткою проти кумулятивних снарядів, займався подальшим навчанням особового складу. Завдяки спільним зусиллям з Фондом соціального розвитку міста Дніпропетровська вдалося поставити бронь на 10 одиниць БМП-2.

19 серпня 2014 начальник відділу підготовки військ управління оперативного командування «Південь» Грачов О. Г. вивів колону військової техніки з військового містечка Черкаське Дніпропетровської області, очолив її і взяв курс на Донецьк.

Під час восьмиденних виснажливих кровопролитних боїв, будучи пораненим осколком в ногу, залишався на своєму бойовому посту. Після наказу виводити бойову техніку з оточення, очолив колону 93-ї бригади і почав прорив з «Іловайського котла». Його бойова машина піхоти (БМП-2), яка йшла першою, була розстріляна з РПГ супротивника поміж селами Многопілля та Червоносільське. Від прямого влучення Олексій Георгійович отримав осколкове поранення в живіт, яке було несумісним з життям.

Вдома залишилися мама, дружина та донька 2011 р. н. Похований в смт Чорноморське Лиманський район (Одеська область) Одеська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 3, місце 2.