Горобинський Олександр Сергійович

Горобинський Олександр Сергійович
Дата та місце народження: 14 травня 1993 р., с. Індустріальне, Луганська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (21 рік) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: м. Рубіжне, Луганська область
Звання: Солдат
Посада: Кулеметник
Підрозділ: 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка поруч зі ставком. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які доки що не опізнані (не ідентифіковані).

14 травня 1993 року народився в селі Індустріальне (Півневе) Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області в багатодітній родині.

Восени 2013 року був призваний до Збройних сил України. Служив із задоволенням, бо з дитинства мріяв стати військовим.

27 січня 2014 року уклав контракт на три роки з в/ч А-1302 у Дніпропетровській області. Із самого початку брав участь у проведенні антитерористичної операції в Україні у складі 93-ї окремої механізованої бригади.

У липні 2014 року приїздив у село Кудряшівка до рідних у відпустку.

29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на перехресті доріг з с. Побєда (Новоайдарський район) до с. Новокатеринівка (Старобешівський район). Загинув разом зі значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які доки що не опізнані (не ідентифіковані). Перебував у списках полонених.

У 2016 році останки невідомого бійця на Кушугумському кладовищі Запорізьської області за експертизою ДНК були ідентифіковані. Загиблим виявився Олександр Горобинський.

28 червня 2017 року Олександра було урочисто перепоховано на цвинтарі м. Рубіжне (за бажанням матері).

По смерті залишились батьки, чотири брата та дві сестри.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 38.