Горбенко Ігор Ігорович

Будучи сином офіцера, народився у німецькому місті Потсдам, де на той час проходив службу його батько. Закінчив Ніжинську гімназію № 3, після чого навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою — випускник 2000 року. 2005-го закінчив Полтавський військовий інститут зв'язку.

З 2005 по 2010 служив командиром взводу радіозв'язку відділення радіо та супутникового зв'язку центра зв'язку Збройних Сил України в смт Гостомель на Київщині.

З 2010 служив на оперативно-технічних посадах у підрозділі «Альфа» Служби безпеки України.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014-го виконував завдання із забезпечення блокпостів апаратурою зв'язку в рамках проведення антитерористичної операції.

24 червня 2014 року у складі технічної групи фахівців СБУ виконував завдання зі встановлення та налагодження телекомунікаційного обладнання в районі міста Слов'янська, з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО. По закінченні робіт група мала повертатись у вертольоті армійської авіації Мі-8МТ. Одразу після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу, вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське), почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олександр Кондаков й Олексій Волохов.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська.

Ідентифікація тіл загиблих проводилася за експертизою ДНК. 3 липня похований на кладовищі смт Гостомель. Посмертно присвоєне звання підполковника.

Залишилась дружина та донька Карина 2010 р. н. у Гостомелі, батько та брат Ярослав — у Ніжині.