Гончаренко Михайло Андрійович «Медвідь»

Гончаренко Михайло Андрійович
Дата та місце народження: 19 лютого 1991 р., м. Запоріжжя
Дата та місце смерті: 23 липня 2014 (23 роки) с. Лозове, Донецька область
Місце поховання: смт Балабине, Запорізький район, Запорізька область
Посада: Номер обслуги
Обставини смерті: Загинув 23 липня 2014 р. біля села Лозове (Бахмутський район). Терористи із засідки обстріляли колону військових. Михайло знаходився першій машині в колоні, отримав важке поранення, його довезли до лікарні, але там він помер.

Народився 1991 року в місті Запоріжжя. Закінчив Класичний приватний університет, протягом 2012—2013 років проходив строкову службу в Президентському полку. Мобілізований в квітні 2014-го, номер обслуги, 93-тя бригада.

23 липня 2014-го біля села Лозового терористи із засідки обстріляли колону військових; Михайло знаходився в першій машині колони, отримав важке поранення. Його довезли до лікарні, але там він помер.

25 липня відспіваний в Запоріжжі. Похований в Балабиному Запорізької області.

Без Михайла лишились мама Галина Гончаренко, брат та сестра.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно). в травні 2015 року на будинку, де народився Михайло, загиблий в зоні АТО, відкрили меморіальну дошку його честі. В лютому 2016 року на території Класичного приватного університету відкрито меморіальну дошку пам'яті Михайла Гончаренка. В лютому 2016 року в Запоріжжі вулиця Панфіловців перейменована на вулицю Михайла Гончаренка. 18 травня 2017 року у Запоріжжі встановили дошку з іменами полеглих військовослужбовців 93-ї бригади на одному з будинків, що розташований по вулиці, названій на честь підрозділу — «Героїв 93-ї бригади».

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 3, місце 7.