Голий Віктор Анатолійович

Голий Віктор Анатолійович
Дата та місце народження: 28 вересня 1981 р., м. Знам'янка, Кіровоградська область
Дата та місце смерті: 28 серпня 2014 (32 роки) м. Дебальцеве, Донецька область
Місце поховання: с. Плоске, Знам'янський район, Кіровоградська область
Звання: Солдат
Посада: Далекомірник-номер обслуги
Обставини смерті: Загинув 28 серпня 2014 р. у боях під Дебальцеве (Донецька область), прикривав відхід колони української військової техніки та ціною власного життя врятував своїх бойових побратимів. Сімейний стан: Залишилася дружина та син 2013 р.н.

Віктор Голий народився у Знам'янці на Кіровоградщині. Походить з давнього козацького роду. Прадід Костянтин Прокопович Голий, учасник національно-визвольних змагань періоду Холоднярської республіки, у серпні 1920 року 15-річним юнаком брав участь у знам'янському повстанні проти більшовиків та їхніх продзагонів. Від народження Віктор мав прізвище Голіков, пізніше відновив родове козацьке прізвище — Голий. Батько Віктора — Анатолій Голіков, за фахом учитель історії, пенсіонер МВС, очолює районну організацію «Просвіти» ім. Тараса Шевченка. Мати — вчитель початкових класів.

Віктор навчався в школі № 1 ім. Т. Г. Шевченка м. Знам'янка. 2003 року закінчив Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка за кваліфікацією «вчитель історії та географії», 2007-го — Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії держуправління при Президентові України, кваліфікація «магістр державного управління». З 2007 до 2008 року працював у Дніпропетровській обласній державній адміністрації на різних посадах. З 2008 до 2009 року — вчителем історії у рідній школі № 1 в Знам'янці. З лютого 2010 року по травень 2013 року — на посаді методиста з питань туризму Знам'янського міського краєзнавчого музею.

Віктор був козаком Окремого Чорноліського полку ім. Козака Мамая. Член ВО «Свобода» з 2010 року. Один із засновників осередку ВО «Свобода» у Знам'янці, заступник голови Знам'янської районної організації. Окрім історії, захоплювався археологією. На професійному рівні займався краєзнавчо-пошуковою роботою, розробив екскурсійні маршрути «Козацькими стежками Чорного лісу», став співзасновником ГО «Туристично-краєзнавчий клуб „Чорнолісся“». Здобуті матеріали лягли в основу його наукової праці «Археологічна спадщина Знам'янщини». Здобув ІІ місце у категорії «Найкраще наукове дослідження» та диплом «Найкращий музей Кіровоградщини».

2012 року змінив прізвище з Голіков на Голий (історичне прізвище роду). У червні 2012 року побрався з Юлею Тукало.

В часі війни добровольцем пішов на фронт — рядовий, далекомірник зенітного розрахунку 4-ї роти 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗС України.

Загинув у боях в районі Дебальцевого 28 серпня 2014 року. Віктор разом із бойовими товаришами супроводжував колону бойової техніки, вони потрапили у засідку. Ворожий снайпер пробив колесо автомобіля і смертельно поранив водія Миколу Сипченка. Розвернувши зенітну установку, бойовий розрахунок вступив у бій. Ведучи вогонь по супротивнику, хлопці встигли випустити по нападниках більше двохсот снарядів, завдавши їм чималих втрат. Взявши вогонь на себе, Віктор Голий загинув смертю Героя, врятувавши своїх бойових побратимів, які вирвалися з ворожої пастки.

5 вересня знам'янчани прощались зі своїм земляком. За останнім бажанням Віктора похований на кладовищі у селі Плоске Знам'янського району, звідки походить його родина, і де похований його прадід.

Залишилися батько Анатолій Миколайович, мама Олена Григорівна, молодший брат Сергій, дружина Юлія та син Мирослав 2013 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 4, місце 14.