Головін Дмитро Володимирович

Народився Дмитро Головін 9 червня 1981 року у місті Володимирі-Волинському. Навчався у Володимир-Волинській ЗОШ № 5, після школи закінчив Нововолинське ПТУ. Після закінчення навчання пройшов строкову службу в ЗСУ, працював у ТЗоВ «Гербор-Холдінг». Проживав із матір'ю, виховував двох дітей 8 та 12 років (дружина покинула сім'ю раніше). Був мобілізований до лав Збройних Сил улітку 2014 року під час третьої хвилі мобілізації як доброволець. Загинув Дмитро Головін 1 лютого 2015 року у Попаснянському районі. Тоді ж поліг смертю хоробрих, відбиваючи атаку російської ДРГ, сержант 17-ї танкової бригади Дмитро Человський. Попередньо матері Дмитра повідомили, що син загинув під час обстрілу сил АТО від множинних осколкових наскрізних поранень тіла. Але пізніше стали відомі подробиці загибелі волинського бійця. Із розповідей інших бійців, матері героя розказали, що перед загибеллю Дмитро і ще один молодший боєць 19-ти років залишились у бліндажі після обстрілу лише удвох, і без патронів. Проросійські бойовики оточили бліндаж і, знаючи, що там є хтось із українців, почали кричати: «Танкіст, виходь!» Дмитро наказав молодому солдату сидіти, і вирішив вийти з бліндажа сам. Після наближення сепаратистів, щоб потягти час, він вирішив розказати терористам про свою сім'ю та дітей. Але проросійські найманці швидко вклали Дмитра на землю, і пострілом у потилицю вбили українського бійця. Цей вчинок Дмитра врятував молодшого за нього солдата, адже сепаратисти вирішили не перевіряти бліндаж, вважаючи, що там більше немає українських солдатів.

Удома без батька залишились двоє дітей — 12-річний син та 8-річна донька, яких виховує мати Героя.

Похований Дмитро Головін у рідному місті на Федорівському кладовищі.