Гладченко Юрій Володимирович

Гладченко Юрій Володимирович
Дата та місце народження: 15 жовтня 1979 р., с. Панікарча, Київська область
Дата та місце смерті: 15 липня 2014 (34 роки) с. Олександрівка, Свердловський район, Луганська область
Місце поховання: с. Панікарча, Київська область
Посада: Командир відділення
Обставини смерті: Загинув 15 липня 2014 р. під час евакуації поранених підірвавшись на фугасі на вантажівкі ГАЗ-66 поблизу с. Олександрівка, Свердловський район, Луганської області.

Юрій Гладченко народився у селі Панікарча, Кагарлицький район, Київська область. 1994 року закінчив Кузьминецьку школу. З 1994 по 1997 рік навчався у Ржищівському ПТУ-28, де здобув професію тракториста-машиніста широкого профілю з кваліфікацією слюсаря-ремонтника та водія автомобіля. З грудня 1997 по квітень 1999 року проходив службу в Збройних силах України в Бродах, був зв'язківцем. Після служби в армії працював у ТОВ «Славутич» с. Кузьминці Кагарлицький район. Одружившись у 2002 році, переїхав з дружиною у місто Ржищів, з 2010 року працював водієм маршрутного мікроавтобуса ПП «Лобуренко М. М.».

З початком Російська збройна агресія проти України (2014—2017)|російської збройної агресії проти України 19 березня 2014 року призваний за частковою мобілізацією.

Командир радіовідділення взводу зв'язку 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква). З квітня виконував завдання в районі Маріуполя, а з червня — у прикордонній зоні Луганська область.

15 липня 2014 року, під час передислокації підрозділів 72-ї механізірований бригади, колона з пораненими рушила з села Провалля до села Панченкове. Старший сержант Юрій Гладченко їхав за кермом автомобіля зв'язківців ГАЗ-66, до якого завантажили майно і боєприпаси. Він тягнув на буксирі санітарну машину з поламаним зчепленням, але мотор перегрівся від навантаження, і «санітарку» причепили до МТ-ЛБ. Коли колона проходила повз село Олександрівка Довжанський район, ГАЗ-66 підірвався на фугасі, почав вибухати боєкомплект, бензобак вибухнув. В машині було 7 чоловік. Юрій загинув на місці, старший лейтенант Олександр Моржецький, який біля нього сидів, вилетів у бік на кілька метрів, він дістав тяжких поранень, але лишився живий. Інші бійці отримали опіки. Поки лікар Юрій Ковтун надавав допомогу, почався обстріл, довелося сховатись у лісосмузі і відступити. Тіло Юрія не змогли забрати, сепаратисти його передали сестрі Юрія.

21 липня Юрія Гладченка з почестями поховали у рідному селі. Лишилися батьки, сестра, дружина Ірина, донька Вікторія 2006 р.н. та син Максим 2011 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 7, місце 29.