Гарасимчук Ігор Степанович

Гарасимчук Ігор Степанович
Дата та місце народження: 10 серпня 1992 р., с. Гарасимів, Івано-Франківська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (22 роки) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: м. Дніпро
Звання: Молодший сержант міліції
Посада: Міліціонер
Підрозділ: Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ»
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на дорозі поміж с. Новокатеринівка та х. Горбатенко. 3 вересня 2014 р. тіло Гарасимчука І.С. разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Похований 23 вересня 2014 р. на Краснопільському кладовищі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

Народився 1992 року в селі Гарасимів (Тлумацький район, Івано-Франківська область). Одружився; виховували дитину.

У часі війни — молодший сержант міліції, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ». 18 серпня 2014-го в складі підрозділу вирушив під Іловайськ.

Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.

3 вересня 2014-го тіло Ігоря Гарасимчука разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу. Перебував в списках зниклих безвісти — або полонених.

Похований 23 вересня 2014 року на Краснопільському цвинтарі як тимчасово невстановлений захисник України.

Ідентифікований за ДНК; визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

Без Ігоря лишились батьки, дружина Гарасимчук Оксана Богданівна та донька.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 1, місце 6.