Ґудзик Дмитро Васильович

Ґудзик Дмитро Васильович
Дата та місце народження: 17 жовтня 1989 р., м. Белз, Львівська область
Дата та місце смерті: 20 січня 2015 (25 років) Донецький аеропорт
Місце поховання: м. Дніпро
Звання: Солдат
Посада: Майстер-номер обслуги
Підрозділ: 80-а окрема десантно-штурмова бригада
Обставини смерті: Загинув 20 січня 2015 року під час боїв за донецький аеропорт. Був вивезений з району донецького аеропорту разом з загиблими десантниками: Алексійчук Владислав Володимирович, Марченко Олексій Володимирович, Савчук Петро Васильович та Самака Микола Миколайович. Ідентифікований на підставі експертизи ДНК. Однак, станом на зараз, похований, як тимчасово невстановлений захисник України на Краснопільському кладовищі.

У часі війни — водій МТ-ЛБ 80 ОАЕМБр, майстер-номер обслуги.

В ніч на 20 січня 2015 року виїхав з с. Піски забирати поранених з аеропорту Донецька. За свідченнями старшини ЗС України, командира взводу матеріального забезпечення Віталія Гнатенко: «Він повідомив рацією: „Я горю, дистанціюватися не можу“. Йому дали завдання дотягнути до радіолокаційної станції. Там ми змогли б його забрати. Але він не доїхав буквально 200—300 метрів, здетонував БК і вони загинули».

Через місяць тіло Дмитра вдалося вивезти з ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука та Миколи Самака.

Поховання відбулося 22 лютого 2015 року у м. Дніпро на Краснопільському цвинтарі. Ідентифікований на підставі експертизи ДНК, ділянка № 79. Станом на квітень 2017 року похований, як тимчасово невстановлений захисник України — рідні Дмитра не впізнали тіло.

27 серпня 2021 року, після ідентифікації за ДНК, був перепохований в м. Белз на Львівщині.

Без Дмитра Ґудзика лишились дружина й донька.