Федоряка Петро Вікторович
Народився в селі Нова Гребля Роменського району Сумської області в сім'ї колгоспників. Його батько працював трактористом, комбайнером, електриком. Ще у дошкільному віці Петро неодноразово бував у сільській кузні. За його власним визнанням, його першою кришталевою мрією дитинства було побудувати свою домашню кузню.
Навчався в Новогребельській восьмирічній школі. 1981 року закінчив Андріяшівську середню школу.
У 1986 році закінчив Харківський державний університет імені О. М. Горького за спеціальністю «математика». Працював викладачем у Кегичівському ПТУ, учителем інформатики і математики в Шахворостівській та Трудолюбівській школах Миргородського району Полтавської області. В останній завдяки йому школярі першими отримали нові комп'ютерні класи, його учні програмували, випускали одну з перших в області шкільних газет під назвою «… ВСІМ».
З 2003 року Петро Федоряка — приватний підприємець, відомий в Україні та за її межами коваль, майстер художнього кування, ножар, який виготовляв ножі й клинки періоду вікінгів, Середньовіччя, Київської Русі, умів варити булат і кувати дамаск, мав понад 100 учнів ковальської справи. З його ініціативи створено Гільдію майстрів України «Коло», поновлено традицію відзначати ковальські свята.
Федоряка є ініціатором і організатором Міжнародного фестивалю ножових майстрів «Трудолюб», який проводиться щорічно в однойменному селі Миргородського району, він — співорганізатор Ковальського фестивалю «Місто майстрів» у Миргороді. Там, на центральній площі, у 2014 році встановлено кований сонячний годинник, присвячений загиблому герою. Гільдія майстрів «Коло» та створена ним «Кузня Петра» є постійними учасниками різних фестивалів, конкурсів, виставок:
Міжнародний фестиваль «Свято ковалів» (Івано-Франківськ) Міжнародне свято ковальського мистецтва (Пирогове) Сорочинський ярмарок Фестиваль історичної реконструкції «Грюнвальд» (Польща) Фестиваль історичної реконструкції (Австрія) Фестиваль «Меч Луцького замку» (Луцьк) Фестивалі у місті Кам'янець-Подільський Міжнародний День музеїв (Дніпропетровськ) Міжнародні щорічні виставки: «Сталева грань», «Мисливство та рибальство», «Майстер — клинок», «Біла зброя» (Київ), «RIF» (Ізраїль).Автор багатьох публікацій, статей у журналах «Клинок», «Ковальська майстерня», «Хобби», «RIF» тощо. Ім'я Федоряки занесено до Книги рекордів України в категорії «Ковальське мистецтво, розміри» за виготовлення давньоруської сокири мінімального розміру методом кування. Петро Вікторович запровадив премію «Найкращий фізик школи» у Трудолюбівській та Андріяшівській школах, яка щорічно вручалася дітям на свято Кузьми та Дем'яна. «Кузня Петра» постійно допомагає школі, жителям села.
Був великим патріотом, що прославляв і гордився своєю другою батьківщиною — селом Трудолюб.
Був одруженим, є діти та онуки.
Під час першої хвилі мобілізації (березень 2014) старший лейтенант Федоряка дістав призначення командиром зенітно-артилерійського взводу 25-ї повітряно-десантної бригади, у складі якої виконував бойові завдання у тодішній зоні АТО. Загинув 31 липня 2014 року в Шахтарську під час танкової атаки російських найманців із засідки на колону БТР десантників. Терористи тимчасово поховали біля недобудованої церкви у парку Шахтарська — разом з побратимами: Артемом Джубаткановим, Євгеном Сердюковим, Олексієм Сєдовим, Станіславом Трегубчаком, Володимиром Халіним, та, можливо — Володимиром Самишкіним. Тоді ж поліг Андрій Болтушенко. Вважається зниклим старший лейтенант Шатайло Михайло Сергійович — тіло не ідентифіковане.
За оцінками веб-користувачів, наслідки цього бою, викладені в Інтернет причетними до вбивства Федоряки російськими окупантами, стали яскравим унаочненням морального виродження, тваринної жорстокості та зоологічної ненависті до українців тих російських військовослужбовців і громадян Росії, які воюють на Донбасі за «русскій мір».
Похований 15 жовтня 2014 у селі Трудолюб з військовими почестями. Жалобна процесія за участю ковалів з різних куточків України простяглася на кілометр.
14 березня 2015 року Указом Президента України посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
15 квітня 2015 року на фасаді Трудолюбівської загальноосвітньої школи I—III ступенів урочисто відкрили пам'ятну дошку на спомин про Петра Федоряку. За українським звичаєм меморіальну дошку освятили. Трудолюбівська сільська громада визнала його Почесним громадянином Миргородського району. Його ім'я також занесено до Книги пошани Полтавської області.
Так сталося, що гасло «Ніхто крім нас» 25-ї повітряно-десантної бригади, де служив Петро Вікторович, звучить ніби відповідь на девіз «Якщо не я, то хто?», з яким визначний майстер ковальської справи упевнено йшов по життю і в усьому прагнув довершеності.