Фармагей Юрій Миколайович «Миколаїч»

Народився 1972 року в селі Огіївка (Гайсинський район, Вінницька область) у родині колгоспників. Навчався в Кіблицькій середній школі; по закінченні 8 класу вступив до Теплицького професійно-технічного училища № 13, де здобув спеціальність плодоовочівника. Строкову службу проходив у ВМС (Севастополь). Демобілізувавшись, працював у городній бригаді в місцевому сільськогосподарському підприємстві.

Коли 2015 року прийшла повістка, Юрій подзвонив до дружини, яка в той час була на заробітках — порадилися, що робити. Подружжя вирішило продати всю худобу й за вторговані гроші купити форму, бронежилет — бо ж треба було воювати.

Під час першої ротації зазнав контузії. Коли повернувся через півтора року додому, не міг спати — жалівся, що війна не відпускає. Вдома побув заледве два тижні, підписав контракт і 29 жовтня 2018 року його подовжив. Старший солдат, номер обслуги кулеметного розрахунку 2-ї роти 34-го батальйону.

Був майстром «золоті руки», з військовою технікою — на ти. У роті був найстаршим, до нього зверталися за порадою. Він оберігав молодих побратимів, відгороджував від небезпечних позицій, сам йшов чергувати на ділянках, що прострілювалися.

5 квітня 2019 року у вечірню пору терористи розпочали обстріл позиції поблизу селища Піски (Ясинуватський район) зі стрілецької зброї. Старший солдат Юрій Фармагей відкрив вогонь у відповідь. Загинув від кулі ворожого снайпера, який працював під прикриттям автоматичного вогню — вогнепальне кульове проникне поранення грудної клітки.

11 квітня 2019-го похований з військовими почестями на кладовищі села Кіблич.

Без Юрія лишилися батько Микола Трофимович та мама Катерина Арсенівна, дружина Вікторія Петрівна, син Сергій 1994 р.н. (служить у морській піхоті), донька Ірина 1997 р.н. та двоє онуків й два брати.