Дзиза Віталій Олексійович
Народився 1994 року на Запоріжжі, в селі Трудове Більмацького (колишнього Куйбишевського) району. Був молодшим із чотирьох дітей у сім'ї. Коли Віталію було два роки, родина переїхала до села Смирнове, що розташоване неподалік. Після смерті батька переїхав із матір'ю у сусіднє село Вершину Другу. Закінчив Смирнівську середню школу. По тому навчався в ліцеї у Бердянську. Після навчання працював будівельником.
Ще до війни, за запрошенням, поїхав працювати в РФ, на будівництво. Там познайомився з майбутньою дружиною, українкою. Повернувшись додому і дочекавшись народження доньки, 16 червня 2016 року вступив на військову службу за контрактом.
Старший матрос, старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України. З 15 жовтня 2016 року постійно перебував у зоні бойових дій, виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, Оперативно-тактичне угруповання «Маріуполь».
10 березня 2017 року загинув під час обстрілу взводного опорного пункту поблизу села Гнутове, — унаслідок прямого влучання в окоп снаряда 120-мм калібру дістав множинні уламкові поранення тіла, помер за 10 хвилин на очах побратимів.
Похований 13 березня на сільському кладовищі с. Смирнове Більмацького району.
Залишились мати Валентина Петрівна, сестра Олена, брати Сергій та Юрій, дружина Інеса Олександрівна та 11-місячна донька Альбіна. Старший брат Сергій також служить у Збройних силах України.