Дзюбан Максим Мирославович

Дзюбан Максим Мирославович
Дата та місце народження: 27 серпня 1992 р., м. Львів
Дата та місце смерті: 31 серпня 2014 (22 роки) Луганський аеропорт
Місце поховання: м. Львів
Звання: Солдат
Посада: Стрілець-зентник
Підрозділ: 80-а окрема десантно-штурмова бригада
Обставини смерті: Згідно даних оперативної групи високомобільних десантних військ Головного командного центру ЗСУ від 2 вересня 2014 р., станом на 19-00 було отримано інформацію про загибель трьох десантників 1-го батальйону 80-ї окремої високо-мобільної десантної бригади, які брали участь у боях за луганський аеропорт: солдат Дзюбан Максим Мирославович, солдат Кльоб Микола Іванович та, вірогідно, солдат Янковський Руслан Віталійович. Тіла цих загиблих, разом з тілами десантників 80-ї бригади капітана Євгена Іванова та солдата Назарія Попадика були доставлені до моргу м. Лутугіно (на території, захопленій сепаратистами та російськими террористами). 16 жовтня 2014 р. тіла 5-х загиблих десантників були вивезені з м. Лутугіно представниками Цивільно-військового співробітництва Міністерства оборони України та доставлені до м. Дніпропетровськ. Тілам було присвоєно №№ 797/Л, 798/Л, 799/Л, 800/Л, 801/Л. Двоє загиблих: капітан Євген Іванов та солдат Назарій Попадик були ідентифіковані на підставі тестів ДНК (№№ 797/Л та 800/Л). Ще двоє: Максим (№798/Л) та солат Микола Кльоб Микола (№799/Л) ідентифіковані по ДНК та визнані загиблими слідчими органами, про що складено відповідну постанову. 25 березня 2016 р. перепохований.

Здобув середню освіту у львівській ЗОШ № 60. Навчався у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв, спеціальність — туризм.

Призваний за мобілізацією; стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу 1-ї роти 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув у бою біля луганського летовища. З 31 серпня з Максимом втрачено зв'язок. Терористи не дали одразу забрати тіло з поля бою, телефонували з його телефону рідним. Тіла Максима Дзюбана, Євгена Іванова, Миколи Кльоба, Назарія Попадика та Сергія Тимощука були доставлені до моргу міста Лутугине — на території, захопленій терористами та російськими військовими.

16 жовтня 2014 року тіла 5-ти загиблих десантників були вивезені з Лутугиного представниками Цивільно-військового співробітництва Міністерства оборони України та доставлені до Дніпропетровська.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Парастас за загиблим Героєм відбувся у п'ятницю, 25 березня 2016 року, у передпоховальній каплиці, що по вул. Пекарській. 26 березня 2016 року, у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбулася прощальна панахида. Траурна процесія рушила центром міста від гарнізонного храму до Личаківського цвинтаря, де відбулося перепоховання Героя на полі почесних поховань № 76.

По смерті залишився батько.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 5, місце 4.