Дубовик Руслан Вікторович

Дубовик Руслан Вікторович
Дата та місце народження: 27 вересня 1980 р., с. Хороше, Петропавлівський район, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (33 роки) с. Многопілля, Донецька область
Місце поховання: м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
Звання: Солдат
Посада: Водій
Підрозділ: 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на дорозі поміж с. Многопілля - с. Червоносільське - с. Осикове. 3 вересня 2014 р. тіло Р.В. Дубовика разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК.

Народився 1980 року в місті Новомосковськ (також вказується Хороше, Петропавлівський район, Дніпропетровська область). Мама Ніна Федорівна працювала в геофізичній експедиції, тому часто з дітьми переїжджала територією України. Закінчив павлоградську школу № 2. Проходив строкову службу у Феодосії — танкіст. Після демобілізації працював робочим, охоронцем, продавцем–консультантом, на хлібозаводі.

На фронт пішов добровольцем навесні 2014 року під час першої хвилі мобілізації; старший навідник, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Многопілля — Червоносільське — Осикове. Машина ГАЗ-66 була розстріляна російськими військами.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв. 18 лютого 2015 року відбулося перепоховання воїна у Новомосковську.

Без сина лишилася мама.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 31.