Доценко Анатолій Ігорович «Кент»

Доценко Анатолій Ігорович
Дата та місце народження: 11 січня 1982 р., м. Арциз, Одеська область
Дата та місце смерті: 20 січня 2015 (33 роки) Донецький аеропорт
Звання: Солдат
Посада: Розвідник
Обставини смерті: Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька. Впізнаний за експертизою ДНК. Разом з Анатолієм загинули солдат І. Євдокименко, солдат А. Миронюк, солдат В. Мельник та молодший сержант С. Зулінський.

1984 року з батьками переїхав з Арцизу в місто Кривий Ріг. 1999 року закінчив криворізьку ЗОШ № 118, 2004-го — Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», спеціальність «газодинамічне та імпульсне обладнання». Під час навчання закінчив кафедру військової підготовки офіцерів запасу, молодший лейтенант. В 2004—2007 роках працював майстром виробничої дільниці, з червня 2007-го — на Київському заводі «Авіант» ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова», начальник планово-економічного бюро.

Брав активну участь у подіях Революції Гідності. Ходив до воєнкомату, не брали, пішов добровольцем, взявши відпустку. Коли прийшов час вирушати, мобілізаційні документи не були готові, на роботі добровільно-примусово звільнили.

З листопада 2014 року — солдат розвідувальної роти УНСО, 81-ша десантно-штурмова бригада, розвідник. В грудні побував удома під час короткотермінової відпустки.

Був у групі Миронюка («Сета»), яка 20 січня 2015-го поблизу аеропорту Донецька вийшла прямо на російських терористів та потрапила під шквальний вогонь поруч із розбитим ангаром. Загинув у бою. Тоді ж загинули Іван Євдокименко, Сергій Зулінський, В'ячеслав Мельник, Анатолій Миронюк, двоє вояків вижили.

Перебував у списку зниклих, ідентифікований серед загиблих. Похований 24 березня 2015-го на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.

Без Анатолія лишились мама, дружина Юлія та донька.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 2, місце 35.