Дога Олег В'ячеславович
Дога Олег В'ячеславович народився 18 березня 1981 року на Миколаївщині. Родина згодом переїхала до села Гребля Переяслав-Хмельницького району Київської області. Закінчив школу в селі Гайшин. Працював в приватній охоронній фірмі. Брав активну участь у подіях Революції Гідності. В числі перших з Євромайдану пішов добровольцем — на початку квітня 2014-го. В липні 2014 року побував вдома у відпустці. Попри умовляння родини повернувся на фронт.
Загинув 28 серпня в районі міста Дебальцеве Донецької області. Колона підрозділів Національної гвардії та Збройних сил України, що рухалась на допомогу силам АТО за маршрутом Дебальцеве — Комісаровка, потрапила у засідку. Олег прикрив від вибуху собою побратима.
Родина Олега не дочекалася його, а 1 вересня 2014 року вся округа зібралася на обійсті батьків, і, Україна поховала ще одного свого героя.
Син пішов на війну добровольцем на початку квітня прямо з Майдану. Як ми його не зупиняли, навіть на коліна ставали перед ним, аби не йшов, а він не послухав нас… Казав: “Хто, як не я захистить вас та мою донечку від російського агресора”. Кожного дня ми переписувалися з ним есемесками. Аби нас не засмучувати, про війну він не писав ані слова. Казав, що в нього все добре, а кожного вечора присилав повідомлення: “Спокійної ночі вам, папа й мама”. Я їх всі до одної зберігаю, і не знаю чи видалю колись з телефону. Останню ж есемеску від сина отримав за півтори години до його загибелі. Як і завжди, про погане в ній не йшлося, хоча він вже їхав визволяти своїх товаришів з полону. Я ж тоді йому написав, що ловлю рибу, і щоб він беріг себе. “Ось закінчиться війна, підемо на рибалку разом”, – таку відповідь я отримав від нього востаннє...Похований у селі Гребля Переяслав-Хмельницького району. Без Олега лишились названий батько Олександр Коваленко і мама Ганна Семенівна, дві сестри — Ольга й Марія, брат Олександр та донька Домініка 2007 р.н.