Діхтієвський Віктор Миколайович

Діхтієвський Віктор Миколайович
Дата та місце народження: 6 серпня 1966 р., м. Бердичів, Житомирська область
Дата та місце смерті: 6 серпня 2014 (48 років) смт Нижній Нагольчик, Антрацитівський район, Луганська область
Місце поховання: м. Одеса
Посада: Старший спеціаліст зв'язку
Обставини смерті: Загинув 6 серпня 2014 р. під час організованого прориву з оточення у довжанському котлі (сектор Д) на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Під час прориву колона потрапила під обстріл в районі смт Нижній Нагольчик, Антрацитівський район, Луганська область. Віктор загинув у свій день народження. Разом з Віктором під час прориву також загинули: капітан С. Лифар, старший прапорщик І. Присяжнюк, старший матрос Є. Колісниченко, солдат М. Антипов, сержант О. Кислицький, солдат В. Кумановський, солдат С. Бойко, солдат О. Заєць та солдат В. Птіцин.

[ред. | ред. код]

Народився 1966 року в місті Бердичів. Мама — швея, батько — строгаль (шкіроб'єднання ім. Ілліча). Закінчив 8 класів бердичівської школи № 1 в 1981 році; 1985-го — Бердичівський машинобудівний технікум (спеціальність «технік-технолог»). Вчився грати на гітарі. Строкову службу проходив у місті Одеса в 1985—1987 роках. Лишився в ЗСУ; працював у звані прапорщика. 1990 року одружився, 1992-го в сім'ї з'явилася донька Анастасія.

Старший спеціаліст опорного вузла зв'язку Південного регіонального управління.

При анексії Криму Росією добровольцем увійшов до складу загону, котрий захищав Чонгар. По тому у складі мотоманевреної групи вирушив на схід України.

Загинув під час обстрілу бойовиками колони при виході з «Довжанського котла» (сектор Д) — його догнали кілька осколків, надано медичну допомогу, помер на руках товаришів. Прикордонники здійснювали організований прорив з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами. Під час прориву колона потрапила під обстріл в районі смт Нижній Нагольчик, Вдома лишилася донька і брат.

Похований в місті Одеса, Таїровське кладовище.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 19.