Деребченко Андрій Васильович
Народився 1981 року в Краснодарському краї (також вказується місто Хорол). Батько рано помер, мама виховувала Андрія та його сестру сама. 1992 року родина переїздить до села Вишняки. Закінчив Вишняківську школу, працював вантажником у місцевому сільгосппідприємстві. Пройшов строкову службу в 92-й бригаді. Після демобілізації працював охоронцем у Хоролі, 2 роки — у Полтаві, 2007-го перебрався до Кременчука, де також працював в охоронній фірмі. 2011 року одружився, перейшов працювати на Крюківський вагоноремонтний завод, коваль-штампувальник. За деякий час позбувся праці, через місяць сталося розлучення.
У часі війни — доброволець, призваний за мобілізацією 2 серпня. Старший стрілець 92-ї окремої механізованої бригади. 25 серпня вирушив у складі підрозділу із Дніпропетровської області в зону бойових дій.
28 серпня ротно-тактична група рухалась у район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від міста Комсомольське (Донецька область) о 4-й ранку колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків та під вогонь ДРГ терористів. Снаряд від «Граду» потрапив у його БТР. Тоді ж полягли Руслан Батраченко, Юрій Безщотний, Антон Бутирін, Сергій Бризгайло, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Василь Лепетюха, Ігор Романцов, Сергій Чорний.
Тіло Андрія перебувало в морзі Запоріжжя, ідентифіковане за експертизою ДНК. 20 лютого 2015 року воїна поховали у селі Вишняки. В останню дорогу прощали усім селом.
Залишились маленький син Артем, мама Тетяна, сестра.