Демчук Василь Гервасійович

Демчук Василь Гервасійович
Дата та місце народження: 15 січня 1972 р., с. Матейки, Волинська область
Дата та місце смерті: 9 лютого 2015 (43 роки) с. Логвинове, Донецька область
Місце поховання: с. Матейки, Волинська область
Звання: Сержант
Посада: Командир бойової машини-командир відділення
Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Зник безвісти 9 лютого 2015 р. коли дві машини бригади попали під обстріл поблизу села Логвинове у верхній частині дебальцівського виступу на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область). Пізніше стало відомо, що Василь був захоплений у полон і розстріляний російськими бойовиками. Впізнаний серед загиблих у донецькому морзі. Похований. Разом з Василем загинули молодший сержант О. Бердес та старший сержант П. Плацинський.

Був п'ятою дитиною з шести у своїх батьків. У віці десяти років втратив маму. Закінчив Колківське СПТУ, тракторист. В РА проходив строкову службу в танкових військах. Працював будівельником, жив у старшого брата Петра в селі Забороль.

Мобілізований у серпні 2014-го, командир бойової машини-командир відділення, 30-а окрема механізована бригада.

9 лютого 2015-го зник безвісти — два автомобілі бригади потрапили під обстріл поблизу села Логвинове (у верхній частині «дебальцівського виступу») на трасі між містами Дебальцеве і Артемівськ. Василь був захоплений у полон і розстріляний російськими бойовиками, такої ж долі зазнав старший сержант Павло Плацинський. Терористи знімали на відеокамеру його катування, у морзі Василеве тіло було з понівеченою головою, без вуха.

Впізнаний серед загиблих у донецькому морзі. Без Василя залишилися батько, брати, сестри, племінники, кохана жінка — цивільна дружина Галина, Василь планував одружитися після демобілізації.

Похований в селі Матейки.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 1, місце 20.