Данілейченко Сергій Павлович «Далік»

Данілейченко Сергій Павлович
Дата та місце народження: 25 грудня 1990 р., с. Вербовець, Черкаська область
Дата та місце смерті: 16 лютого 2019 (28 років) с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область
Місце поховання: с. Вербовець, Черкаська область
Посада: Старший механік-водій
Обставини смерті: Загинув увечері 16 лютого 2019 р. від кульового поранення в голову під час обстрілу позицій ЗСУ біля с. Кримське на Луганщині.

Народився 1990 року в селі Вербовець (Катеринопільський район, Черкаська область). 1992-го він залишився без батька, який трагічно передчасно загинув. 2003 року померла мама, виховувався бабусею, коли вона тяжко захворіла, сам за нею доглядав. 2006 року бабуся померла, жив у старенькій бабусиній хатині, що перейшла Сергію у спадок. Після закінчення 9-річної Вербовецької школи навчався у Тальянківському державному аграрному коледжі, напрям «експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва»; 2010 року здобув спеціальність механіка.

26 травня 2015 року призваний на строкову військову службу, згодом підписав контракт. Старший солдат, старший механік-водій 1-ї роти 8-го батальйону (також вказують 108-й батальйон) 10-ї бригади. Брав участь у звільненні Катеринівки та Новоолександрівки.

16 лютого 2019 року загинув перед опівніччю від кульового поранення у голову в бою поблизу села Кримське (Новоайдарський район), під час ведення вогню у відповідь. Того вечора противник з 22:50 розпочав другий за добу обстріл Кримського — з боку окупованих Сокольників, із застосуванням мінометів, озброєння БМП, РПГ, ВКК й стрілецької зброї.

20 лютого 2019-го похований у селі Вербовець, в останню дорогу проводжало близько тисячі людей, також духовий оркестр. Шляхом до кладовища люди скандували: «Герою України Сергію слава!»

Без Сергія лишилися старший брат (теж брав участь в боях) та дві сестри.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 3, місце 5.