Чорнобай Віктор Володимирович

Чорнобай Віктор Володимирович
Дата та місце народження: 20 липня 1983 р., м. Кремінна, Луганська область
Дата та місце смерті: 20 липня 2017 (34 роки) м. Красногорівка, Донецька область
Місце поховання: м. Кремінна, Луганська область
Звання: Солдат
Посада: Водій
Підрозділ: 92-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув 20 липня 2017 р. близько 04:15 під час бойових дій на крайньому опорному пункті поблизу м. Красногорівка, відбиваючи напад ДРГ противника, що діяла під прикриттям масованого вогню зі сторони окупованої Старомихайлівки. Разом з Віктором загинули солдат О. Гавря та старший солдат О. Сень.

Народився 1983 року в місті Кремінна на Луганщині. Закінчив Кремінську загальноосвітню школу № 1.

Під час російської збройної агресії проти України у лютому 2017 року вступив на військову службу за контрактом, брав участь в антитерористичній операції.

Солдат, водій протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область.

Загинув 20 липня 2017 року (у свій День народження) близько 4:45 від вогнепального поранення під час бойових дій на крайньому взводному опорному пункті (ВОП) № 9203 в районі міста Красногорівка, відбиваючи напад ДРГ противника. Встиг врятувати одного з бійців, закривши його собою. У тому ж бою загинули старший солдат Олександр Сень і солдат Олег Гавря.

Про обставини бою детально розповіли у Прес-центрі АТО: російсько-терористичні формування завдали удару по позиціях батальйону, розпочавши обстріл зі 120-мм мінометів і танків з боку окупованої Старомихайлівки. Українські бійці помітили ворожу ДРГ з 10—15 бойовиків і відкрили вогонь. У перші хвилини бойового зіткнення на крайньому ВОП двоє солдат дістали поранення, несумісні з життям. Одного бійця, контуженого, захопила ворожа ДРГ. У ході бою ліквідовано двох бойовиків, але захисникам опорного пункту довелось відступити на суміжну позицію. Під час переміщення вбили ще двох терористів. Згодом підійшло підкріплення, яке надійно закріпилося на позиціях, в ході бойових дій ще один боєць дістав поранення, несумісні з життям, поранень зазнали троє військовиків. Противник мусив відійти під прикриттям танків, мінометів та пересувних реактивних систем Град-П («Партизан»). Під час евакуації поранених противник обстрілював, близько 6:00 120-мм міна вибухнула поряд з групою евакуації, четверо українських військовослужбовців дістали контузії. Після спішного відходу бойовиків залишились три тіла, зброя, медичні матеріали російського виробництва, шеврони терористичних формувань «Оплот» і «Купол». Захопленого в полон старшого солдата Романа Савкова звільнили за обміном 24 січня 2018 року.

22 липня Віктора поховали на центральному кладовищі міста Кремінна.

Залишився брат Юрій.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 3, місце 5.