Чопенко Олександр Анатолійович «Колдун»

Чопенко Олександр Анатолійович
Дата та місце народження: 30 жовтня 1969 р., с. Саївка, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 17 січня 2018 (48 років) с. Гранітне, Донецька область
Посада: Командир відділення
Обставини смерті: Загинув 17 січня 2018 р. близько 21:00 від кульового поранення під час обстрілу зі стрілецької зброї поблизу с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область.

Народився 1969 року в селі Саївка (П'ятихатський район, Дніпропетровська область). 1986-го закінчив 10 класів саївської школи, в СПТУ № 77 села Саксагань, у якому здобув фах «тракторист-машиніст». Також закінчив школу ДТСААФ у Жовтих Водах, здобувши фах водія. Проходив строкову службу в РА, був в Афганістані — на посаді командира відділення 340-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону, який дислокувався в місті Кундуз; займався ремонтом й евакуацією пошкодженої техніки. В Афгані Олександр зазнав поранення — були прострелені легені, але після лікування у шпиталі він знову повернувся до частини. Демобілізувавшись, працював трактористом у ТОВ «Дія», в П'ятихатському лісництві та водієм бензовоза.

У часі війни мобілізований як доброволець, з 21 серпня 2014 року по серпень 2015-го служив у 21-й бригаді охорони НГУ (в секторі М), захищав Широкине. 28 лютого 2016 року підписав контракт на 6 місяців із 93-ю бригадою, з 29 жовтня 2016-го півроку служив у 54-й бригаді — на Світлодарській дузі. 26 червня 2017 року знову підписав контракт із 93-ю бригадою і в грудні його продовжив. Старший сержант, командир кулеметного відділення кулеметного взводу 93-ї бригади.

17 січня 2018 року загинув увечері від кульового поранення під час обстрілу зі стрілецької зброї поблизу села Гранітне (Волноваський район).

21 січня 2018-го похований в селі Саївка.

Без Олександра лишились мама, сестра, дружина, син Олександр (служив у тому ж підрозділі) та чотири доньки (з них Світлана і Наталка).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 5, місце 13.