Черніченко Олександр Анатолійович

Народився 1968 року в смт Підволочиськ на Тернопільщині, у родині військового. Навчався у Підволочиській середній школі. Через службу батька родина переїхала до м. Одеса, де Олександр пішов у 3-ій клас. По закінченні школи в Одесі, продовжив навчання в сільськогосподарському технікумі у Молдові.

Після проходження строкової військової служби вирішив стати військовослужбовцем. Закінчив школу прапорщиків, Академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Проходив службу на посаді начальника 4-ї прикордонної застави імені М. Щербини Чернівецького прикордонного загону ДПСУ. 1993 року був поранений при виконанні службових обов'язків. Після лікування продовжив службу в місті Рівне. 2008 року у званні капітана звільнений в запас. Повернувся у рідний Підволочиськ, працював у сусідньому місті Волочиську в КП «ЖЕК».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 2014 року призваний Рівненським військовим комісаріатом за частковою мобілізацією як доброволець.

Капітан, заступник командира з озброєння 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Від січня 2015-го перебував у зоні бойових дій.

29 березня 2015 загинув під час мінометного обстрілу російськими терористами ротного опорного пункту поблизу села Гранітне Волноваського району. Противник обстрілював позиції батальйону з мінометів та артилерійської зброї калібром 122 і 152 мм, — з району аеродрому, на 3 км східніше Гранітного та з району лісосмуги на 1,5 км західніше с. Нова Мар'ївка. Ще один військовослужбовець дістав поранення.

Похований 2 квітня на кладовищі міста Волочиськ, Хмельницька область.

Без Олександра лишилися мати Баушева (Черніченко) Валентина Василівна, сестри, дружина Оксана Миколаївна, син Максим 2005 р.н.