Бутирін Антон Володимирович

Бутирін Антон Володимирович
Дата та місце народження: 1 січня 1978 р., м. Кременчук, Полтавська область
Дата та місце смерті: 28 серпня 2014 (36 років) с. Войкове, Старобешівський район, Донецька область
Місце поховання: м. Кременчук, Полтавська область
Звання: Сержант
Посада: Старший навідник
Обставини смерті: Загинув приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Група спочатку була обстріляна російською артилерією, а потім диверсійно-розвідувальними загонами супротивника. Загинув разом з Романцовим І.С., Бризгайло С.В., Безщотним Ю.В., Лепетюхою В.В., Чорним С.С., Карпенко О.Г., Батраченко Р.В. та Деребченко А.В.. 16 вересня 2014 р. тіло Бутиріна А.В. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан). Ідентифікований за експертизою ДНК. Перепохований в серпні 2016 р.

Закінчив Кременчуцьку школу № 9.

У часі війни — старший навідник, 92-а окрема механізована бригада.

Загинув 28 серпня 2014-го на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове — був у складі ротно-тактичної групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Групу обстріляла російська артилерія та ДРГ терористів. Тоді ж загинули Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко. 16 вересня 2014-го його тіло було ексгумовано й привезено до Запоріжжя пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»).

За ДНК ідентифікований, слідчими органами визнаний загиблим. Похований в Запоріжжі, Кушугумське кладовище.

Вереснем 2016-го перепохований у Кременчуці.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 18.