Буряк Анатолій Миколайович

Буряк Анатолій Миколайович
Дата та місце народження: 5 червня 1968 р., с. Червоні Партизани, Носівський район, Чернігівська область
Дата та місце смерті: 6 вересня 2014 (46 років) м. Щастя, Луганська область
Місце поховання: с. Червоні Партизани, Носівський район, Чернігівська область
Звання: Капітан
Посада: Командир взводу
Підрозділ: 1-а окрема танкова бригада
Обставини смерті: 6 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання по виходу з оточення бойовиків, які здійснюють збройний опір силам Антитерористичної операції, група в складі: капітана Буряка Анатолія Миколайовича, молодшого сержанта Козлянського Володимира Володимировича, солдата Остропольського Олександра Валерійовича вийшла із села Шишково в напрямку міста Щастя Луганської області при переслідуванні групою бойовиків. Добравшись до річки Сіверський Донець командир групи капітан Буряк А.М., наказав підлеглим переправлятись на інший бік, а сам залишився прикривати їх відхід. Під час утримання бойовиків на безпечній відстані для переправи особового складу отримав смертельне поранення та загинув.

Закінчив 1984 року закінчив Червонопартизанську ЗОШ, по тому — Київську сільськогосподарську академію, спеціальність агроном. Протягом 2009—2010 років — заступник директора з науково-дослідної роботи та виробництва Ніжинського агротехнічного інституту.

Від липня 2010 року обіймав посаду керуючого у Лосинівському відділенні сільськогосподарського підприємства «Агропрогрес».

Мобілізований 19 березня 2014-го, командир мотострілецького взводу 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.

6 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання по виходу з оточення терористів, група в складі капітана Анатолія Буряка, молодшого сержанта Козлянського Володимира Володимировича, солдата Остропольського Олександра Валерійовича вийшла із села Шишкове в напрямку міста Щастя. Групу переслідували терористи. Діставшись до річки Сіверський Донець, командир групи капітан Анатолій Буряк наказав підлеглим переправлятись на інший бік, сам лишився прикривати їх відхід.

Під час утримання терористів на безпечній для переправи особового складу відстані Анатолій зазнав смертельного поранення.

Без Анатолія лишились дружина та троє дітей.

Похований в селі Червоні Партизани.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 3, місце 21.