Бризгайло Сергій Володимирович «Панама»

Бризгайло Сергій Володимирович
Дата та місце народження: 10 червня 1979 р., смт Дворічна, Дворічанський район, Харківська область
Дата та місце смерті: 28 серпня 2014 (35 років) с. Войкове, Старобешівський район, Донецька область
Місце поховання: м. Харків, Харківська область
Звання: Солдат
Посада: Старший стрілець
Підрозділ: 92-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Група спочатку була обстріляна російською артилерією, а потім диверсійно-розвідувальними загонами супротивника. Загинув разом з Романцовим І.С., Безщотним Ю.В., Лепетюхою В.В., Деребченко А.В., Чорним С.С., Карпенко О.Г., Батраченко Р.В. та Бутиріним А.В.. 16 вересня 2014 р. тіло Бризгайло С.В. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан). Впізнаний за експертизою ДНК.

Народився 1979 року в смт Дворічна (Дворічанський район, Харківська область). Наприкінці 1990-х проходив строкову службу в лавах НГУ. 2011 року вступив на заочне відділення автодорожнього технікуму, спеціальність «будівництво та реконструкція доріг» — взимку 2015-го мав закінчити. Захоплювався історичною літературою, спортом. Працював охоронцем. Створив родину; виховували дітей.

Призваний за мобілізацією 2 серпня 2014-го, старший стрілець 92-ї окремої механізованої бригади, старший водій. Того ж серпня-місяця, перебуваючи вже на службі, наполіг щоб розписатися офіційно зі своєю цивільною дружиною Наталею.

28 серпня ротно-тактична група рухалась у район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від міста Комсомольське (Донецька область) о 4-й ранку колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків та під вогонь ДРГ терористів. Тоді ж полягли Руслан Батраченко, Юрій Безщотний, Антон Бутирін, Андрій Деребченко, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Василь Лепетюха, Ігор Романцов, Сергій Чорний. Станом на грудень 2014 року перебував в списках полонених.

Тіло Сергія перебувало в морзі Запоріжжя, ідентифіковане за експертизою ДНК. Похований у місті Харків, Алея почесних поховань міського кладовища № 18.

Залишились мама Тетяна Козловська, дружина Наталія Рожок, донька 2001 р.н. та син 2013 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 17.