Бродяк Степан Миколайович

Бродяк Степан Миколайович
Дата та місце народження: 14 лютого 1985 р., с. Ясениця-Сільна, Львівська область
Дата та місце смерті: 5 вересня 2014 (29 років) с. Цвітні Піски, Луганська область
Місце поховання: с. Ясениця-Сільна, Дрогобицький район, почесне місце біля Храму Різдва Пресвятої Богородиці, Дрогобицький район, Львівська область
Звання: Молодший сержант
Посада: Командир відділення
Підрозділ: 80-а окрема десантно-штурмова бригада
Обставини смерті: Загинув 5 вересня 2014 р. в бою з російським диверсійним підрозділом в районі с. Цвітні Піски, Слов'яносербський район, Луганська область. Разом з Степаном загинули старший лейтенант Ю.Пилипчук, прапорщик А. Гаврилюк, сержант О. Ващук, сержант І. Лемещук, молодший сержант І. Сова, молодший сержант В. Бражнюк, молодший сержант Е. Слободян, старший солдат В. Соломчук, солдат Р. Степула, солдат М. Федус, солдат М. Турчин, солдат І. Воробель та солдат С. Боднар.

Народився 1985 року в селі Ясениця-Сільна (Дрогобицький район, Львівська область). Закінчив Ясеницьку середню школу, Бориславське професійно-технічне училище (на даний час — Бориславський професійний ліцей), служив в армії у підрозділах спецпризначення в Кіровограді. Зводив будинок для родини, захоплювався ремонтом техніки. Дітей любив понад усе, приділяв їм щонайбільше уваги; родиною полюбляли відпочивати на природі. Мобілізації міг уникнути — мав проблеми зі здоров'ям.

В серпні 2014 року мобілізований, командир відділення, 80-та окрема аеромобільна бригада. Загинув у бою з диверсійною групою терористів, коли разом із побратимами біля села Цвітні Піски забезпечував відхід українських військ у Слов'яносербському районі трасою Н21.

У часі бою бою з російським диверсійним підрозділом українські вояки — 97 українських вояків на 6 БТРах й 2 танках (1 БТР підірвали — не заводився) — зайняли кругову оборону між селами Цвітні Піски й Стукалова Балка, відбиваючи натиск терористів у числі 240—260 чоловік. По тому потрапили в засаду у русі на техніці. Після прибуття підрозділу під населений пункт Щастя було констатовано відсутність БТР-80 № 129, поранення зазнали 9 бійців. В бою загинули: прапорщик Анатолій Гаврилюк, сержант Іван Лемещук, молодші сержанти Віктор Бражнюк, Степан Бродяк та Іван Сова, солдат Руслан Степула. Вважалися зниклими безвісти: старший лейтенант Пилипчук Юрій Юрійович, лейтенант Ігор Петрівський, сержант Олексій Ващук, молодші сержанти Віктор Бражнюк, Гураль Олег Володимирович, старший солдат Володимир Соломчук, солдати Сергій Боднар, Ватаманюк Сергій Миколайович, Іван Воробель, Корнач Сергій Сергійович, Підгайний Микола Йосипович, Роман Симпович, Слободян Едуард Геннадійович, Турчин Михайло Степанович, Микола Федус. Вважаються полоненими капітан Кондрацький Віталій Володимирович, солдати Гринюк Микола Володимирович, Клим'юк Олександр Юрійович.

У незахищений решітками БТР влучив кумулятивний снаряд, трьох бійців, які перебували на борту, розірвало. Степан у цей момент був посередині, він прийняв на себе решту енергії вибуху, тим самим зберіг життя трьох воїнів, що сиділи навпроти, вони були важко поранені, але живі.

Залишились дружина Мар'яна, донька Вікторія 2008 р.н. та син Сергій 2013 р.н. 1 вересня 2014 року Вікторія пішла до школи без батька; згодом з'ясувалося — назавжди.

Похований 12 вересня 2014 року в Ясениці-Сільній на почесному місці біля Храму Різдва Пресвятої Богородиці.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 1, місце 20.