Бондарук Микола Петрович

Бондарук Микола Петрович
Дата та місце народження: 5 квітня 1991 р., с. Заріччя, Волинська область
Дата та місце смерті: 22 травня 2014 (23 роки) смт Благодатне, Волноваський район, Донецька область
Місце поховання: с. Заріччя, Волинська область
Звання: Солдат
Посада: Навідник
Обставини смерті: Загинув 22 травня 2014 р. під час збройного нападу на блокпост в районі смт Благодатне, Волноваський район, Донецька область. Разом з Миколою загинули майор Л. Полінкевич, молодший лейтенант В. Овчарук, старший сержант О. Артемук, молодший сержант Д. Йовзик, старший солдат Є .Біда, солдат М. Грицюк, солдат В. Зарадюк, солдат В. Махновець, солдат В. Прокопчук, солдат П. Попов, солдат Д. Шкрібляк, солдат Л. Озеранчук, солдат В. Маринич, солдат А. Нечипорук та солдат В. Ліщук.

Народився Микола Бондарук 5 квітня 1991 року в селі Заріччя Володимир-Волинського району. У 2005 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 1 міста Володимир-Волинський, потім — Володимир-Волинський агротехнічний коледж. 2009 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Львівській 80-ій аеромобільній бригаді. Повернувшись з армії, працював електрослюсарем у Володимир-Волинській філії ПАТ «Волиньобленерго». Грав у двох футбольних командах: за Заріччя і за своє підприємство. У майбутньому Микола планував учитися далі, готувався вступати до вузу. Восени 2014-го збирався одружитися.

Призваний до Збройних сил за частковою мобілізацією 10 квітня 2014 року. Солдат, навідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах, та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект в одній з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць.

Удома у загиблого воїна залишились батьки Петро Віталійович і Оксана Вікторівна, старша сестра Наталя та наречена Ірина.

Похований 27 травня на кладовищі у рідному селі Заріччя.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 5, місце 3.