Бондар Олександр Володимирович

Народився 2 вересня 1968 року у м. Львові, проживав по вулиці Трильовського.

До Збройних Сил України був призваний за частковою мобілізацією в середині серпня 2014 року. Старший сержант 7-ї роти 3-го батальйону 80 ОАЕМБр. В серпні-листопаді проходив навчання на Яворівському полігоні, а 8 листопада 2014 року, в складі підрозділу, відбув до зони бойових дій — в м. Костянтинівка.

З 5 січня 2015 року — захищав Донецький аеропорт. Востаннє виходив на зв'язок 20 січня 2015 року. За свідченнями побратимів, того дня Олександр пішов розвідати чи є можливість вибратися з терміналу. Знаходився в кінці 1-го «рукава» — біля розбитих автомобілів КамАЗ, після чого — зник.

У Центрі звільнення полонених була оприлюднена інформація, що командир частини у лютому 2015-го повідомляв — мовби Олександр Бондар перебуває у полоні, однак в списках полонених він не значився.

12 травня 2015 року, фрагменти тіла загиблого Героя були забрані з Калінінського моргу м. Донецька. Разом з фрагментами тіла, серед іншого, був ремінь-портупея, на звороті якого був напис «Бондарь». До тіла у донецькому морзі була прикріплена записка «неизвестный мужчина (фрагмент), аэропорт». Вважався зниклим безвісти (№ тіла 557/л).

Був похований у м. Дніпрі, як невідомий, на Краснопільському кладовищі (ділянка №79, поховання № 8363). Його рідні тривалий час не визнавали чоловіка загиблим, вважали, що той перебуває у полоні. В подальшому, фрагменти тіла загиблого були ідентифіковані за експертизою ДНК та на 4 грудня 2021 року сплановано його перепоховання на Алеї Героїв Личаківського кладовища у м. Львові.