Бондар Олександр Олександрович

Футболом розпочав займатися в ДЮСШ (Здолбунів), перший тренер — В'ячеслав Гайдучик.

Дебютував у великому футзалі у 1999 році за тоді ще рівненський «Случ», який виступав у вищій лізі і упродовж шести сезонів був одним із кращих гравців колективу, в подальшому перейменованого в МФК «Рівне». Загалом провів за клуб 88 матів у чемпіонатах України і забив 84 м'ячі.

У сезоні 2005/06 перейшов до львівської «Енергії», з якою став віце-чемпіоном України, а наступного — чемпіоном. Також зіграв в еліт-раунді Кубку УЄФА з футзалу. У складі львівського «Тайму», який 2011 року об'єднався з «Енергією» (Львів), ще двічі виграв чемпіонат України, а також по одному разу ставав володарем Кубку та Суперкубку України.

У сезоні 2014/15 приєднався до польського клубу «Вісла Кракбет» (Краків) і в своєму дебютному матчі виграв Суперкубок Польщі. Завершив чемпіонат виграшем золотих нагород Екстракляси, володарем Кубку та Суперкубку Польщі. Крім того став найкращим бомбардиром першості (28 голів у 25 матчах) і отримав нагороду, як найкращий легіонер польського чемпіонату.

У 2015 році перейшов до команди «Ред Девілс» (Хойніце), з якою виграв кубок Польщі та захистив титул найкращого бомбардиру чемпіонату (31 гол у 24 матчах).

Із 2016 по 2020 роки був гравцем «Рекорду» (Бельсько-Бяла). За чотири сезони у футболці «рекордсменів» став чотириразовим чемпіоном Польщі, триразовим володарем Кубка та Суперкубка країни.

У сезоні 2020/21 повернувся до України, ставши гравцем «Кардинал-Рівне». Після відставки з посту головного тренера Ігоря Москвичова у лютому 2021 року став в.о. головного тренера, а згодом позбувся приставки «в.о.», ставши головним наставником команди.