Бєліков Віталій Миколайович
Народився 1991 року в місті Скадовськ на Херсонщині, та був єдиною дитиною у батьків. У сім'ї військових його дід був учасником війни в Афганістані. Навчався у Скадовській загальноосвітній школі № 3. Відвідував різні спортивні секції, брав участь у районних шкільних спартакіадах. Продовжив навчання у філії Херсонського вищого училища фізичної культури на відділенні «Важка атлетика». Через отриману травму змушений був повернутись у звичайну міську школу. Захоплювався кульовою стрільбою, здобував призові місця у змаганнях. За прикладом діда, — кадрового офіцера, старшого техніка ескадрильї, — хотів стати військовим. За наполяганням матері закінчив кулінарний технікум, після чого поїхав до Львова й успішно здав вступні екзамени у військовій академії.
2012 закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Направлений для проходження подальшої служби на Закарпаття. Там зустрів свою майбутню дружину, — 2013 року одружився.
Старший лейтенант, командир взводу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1556, м. Мукачево.
10 травня 2014 відбув у відрядження в зону проведення антитерористичної операції. Займався супроводом колон, забезпеченням продовольством українських військових на блокпостах у Станично-Луганському районі.
28 червня 2014-го о 14:15 між селами Нижня Вільхова та Комишне колона матеріального забезпечення потрапила у засідку, під обстрілом опинився водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП. Командир бойової машини старший лейтенант Бєліков, будучи пораненим, продовжив вести бій, прикриваючи своїх підлеглих. Отримані у бою поранення виявились несумісними із життям. Тоді ж загинув солдат Василь Наливайко, ще двоє бійців 128-ї бригади зазнали поранень.
Прим. У даних, що оприлюднені Міністерством оборони, місцем смерті зазначене село Макарове (Станично-Луганський район).Похований 2 липня на Алеї Героїв міського кладовища міста Скадовськ. Без Віталія залишились батьки, дружина та 4-місячна донька Ксенія 2014 р. н.