Безщотний Юрій Володимирович

Безщотний Юрій Володимирович
Дата та місце народження: 4 серпня 1977 р., с. Ковшарівка, Харківська область
Дата та місце смерті: 28 серпня 2014 (37 років) с. Войкове, Старобешівський район, Донецька область
Місце поховання: с. Ковшарівка, Харківська область
Звання: Сержант
Посада: Старший водій
Підрозділ: 92-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Група спочатку була обстріляна російською артилерією, а потім диверсійно-розвідувальними загонами супротивника. Загинув разом з Романцовим І.С., Бризгайло С.В., Лепетюхою В.В., Деребченко А.В., Чорним С.С., Карпенком О.Г., Батраченко Р.В. та Бутиріним А.В.. 16 вересня 2014 р. тіло Безщотного Ю.В. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан). Ідентифікований за експертизою ДНК. 23 червня 2015 року похований.

Народився 1977 року в місті Куп'янськ (також вказується село Ковшарівка, Куп'янський район Харківської області) у родині робітників. По закінченні 8 класів Куп'янської загальноосвітньої школи № 12 у селищі міського типу Ківшарівка одразу пішов працювати учнем токаря; закінчив вечірню школу. Працював учнем стропальника на Куп'янському ливарному заводі. У 1996—1998 роках служив в армії у Керчі — командиром автомобільного відділення. Полюбляв рибалку. Після армії одружився; сімейне життя не склалося. Потім працював стропальником вантажопідйомних кранів на Куп'янському ливарному заводі, водієм на підприємстві «Комсервіс».

Призваний за мобілізацією 3 серпня 2014 року. Командир відділення 92-ї окремої механізованої бригади, старший водій.

Ротно-тактична група рухалась у район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від міста Комсомольське (Донецька область) о 4-й ранку колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків та під вогонь ДРГ терористів. Тоді ж полягли Руслан Батраченко, Сергій Бризгайло, Антон Бутирін, Андрій Деребченко, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Василь Лепетюха, Ігор Романцов, Сергій Чорний.

Ідентифікований серед загиблих за експертизою ДНК. 23 червня 2015 року захисника поховали в Куп'янську.

Без Юрія лишились мама; сестра Галина та син Володимир 2000 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 16.