Безпалько Петро Васильович

Петро Безпалько народився 25 жовтня 1980 року в селі Поточищі Городенківського району Івано-Франківської області. Через деякий час родина переїхала до Івано-Франківська. З 1987 до 1992 року навчався в міській загальноосвітній школі № 21. У 1998 році закінчив загальноосвітню школу-інтернат № 1. Посів перше місце у змаганнях з бальних танців, виборовши як приз путівку до міжнародного дитячого центру «Артек». По закінченні 11-го класу вступив до Івано-Франківського національного університету ім. Василя Стефаника на юридичний факультет.

З 25 листопада 1998 по 7 квітня 2000 року проходив строкову військову службу в м. Києві у Внутрішніх військах МВС України, на посадах стрільця та командира відділення. Після строкової служби протягом 5 місяців працював в охоронному підприємстві.

З 26 червня 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Закінчив Чернівецьке училище професійної підготовки працівників міліції. З грудня 2001 по квітень 2004 року проходив службу на посаді міліціонера окремої роти міліції швидкого реагування «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області.

З квітня 2004 року по травень 2005 року — патрульний Спеціального миротворчого підрозділу МВС України у складі міжнародних поліцейських сил Місії ООН у справах Автономного Краю Косово (UNMIK). Під час виконання службових обов'язків у Косові дістав тяжку травму, після чого тривалий час лікувався. Нагороджений медаллю ООН «На службі миру».

2006 року вступив до Київського національного університету внутрішніх справ, з 2010 року — Національна академія внутрішніх справ, яку закінчив у 2011 році.

Продовжив службу в роті міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області: з грудня 2010 по травень 2012 року — інспектор групи бойової та спеціальної підготовки, з травня 2012 по березень 2014 року — заступник командира взводу. Взимку 2013—2014 років, під час подій Революції Гідності, виконував завдання з охорони громадського порядку на вулицях міста Києва.

З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — заступник командира взводу спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області.

З квітня 2014-го брав участь в антитерористичній операції на сході України. Колишні «беркутівці» несли службу на блокпостах навколо захопленого російськими терористами Слов'янська, де також служили добровольці новосформованих резервних батальйонів Національної гвардії України, з якими вони були по різні сторони барикад під час протистоянь у Києві.

29 травня 2014 року Петро Безпалько разом з іншими бійцями івано-франківської спецроти міліції мав повертатись із зони проведення АТО на відпочинок. Близько 12:30, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебували прикарпатські правоохоронці, після злету з майданчику на горі Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, серед яких двоє членів екіпажу і генерал-майор Сергій Кульчицький, та шість представників спецпідрозділу МВС України з Прикарпаття: старші лейтенанти міліції Петро Безпалько і Василь Семанюк, старший прапорщик Володимир Шарабуряк, прапорщик Володимир Лисенчук, старший сержант Віктор Яков'як і старшина Петро Остап'юк. Вижив лише штурман екіпажу Олександр Макеєнко, який впав на дерева до падіння вертольоту.

1 червня в Івано-Франківську прощались із загиблими правоохоронцями, на громадянську панахиду прийшли кілька тисяч іванофранквців, весь особовий склад прикарпатської міліції, керівництво міста та області. 2 червня Петра Безпалька, Василя Семанюка і Володимира Шарабуряка поховали на території Меморіального скверу міста Івано-Франківськ неподалік від могили Героя Небесної сотні Романа Гурика.

Залишились мати Ганна Миколаївна, дружина Наталія, 2-річний син і 5-річна донька та син від першого шлюбу.