Батраченко Руслан Володимирович

Батраченко Руслан Володимирович
Дата та місце народження: 22 вересня 1976 р., с. Вєсьолоє, Глушківський район, Курська область, РРФСР, Глушківський район
Дата та місце смерті: 28 серпня 2014 (37 років) с. Войкове, Старобешівський район, Донецька область
Місце поховання: м. Ворожба, Білопільський район, Сумська область
Звання: Солдат
Посада: Лінійний наглядач
Підрозділ: 92-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Група спочатку була обстріляна російською артилерією, а потім диверсійно-розвідувальними загонами супротивника. Загинув разом з Романцовим І.С., Бризгайло С.В., Безщотним Ю.В., Лепетюхою В.В., Деребченко А.В., Карпенко О.Г., Чорним С.С. та Бутиріним А.В.. Тіло було забране 1 вересня 2014 р. групою медиків та військових полковника Палагнюка. Похований 23 вересня 2014 р. на Краснопільському кладовищі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

Народився 1976 року в Курській області, виріс в місті Ворожба. 1993-го закінчив Ворожбянський НВК № 1.

Мобілізований на початку серпня 2014-го, лінійний наглядач, 92-а окрема механізована бригада.

Загинув 28 серпня 2014-го на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове — був у складі ротно-тактичної групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Групу обстріляла російські формування з РСЗВ «Град», мінометів і танків та ДРГ терористів. Тоді загинули Антон Бутирін, Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко.

Тіло забране 1 вересня 2014-го групою медиків та військових під орудою полковника Палагнюка. Похований 23 вересня 2014-го на Краснопільському кладовищі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований по ДНК, визнаний загиблим слідчими органами.

28 травня 2016-го перепохований в місті Ворожба з військовими почестями. Без Руслана лишились мама Любов Іванівна, діти.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 15.