Баширов Тахір Тахірович

Баширов Тахір Тахірович
Дата та місце народження: 25 лютого 1985 р., м. Ніжин, Чернігівська область
Дата та місце смерті: 25 січня 2015 (29 років) с. Опитне, Донецька область
Місце поховання: м. Ніжин, Чернігівська область
Звання: Солдат
Посада: Механік-водій
Обставини смерті: 25 січня 2015 р. 3 танки 1-ї ОТБр отримують завдання підтримати позиції десантників 79 ОАЕМБр на РЛС (Донецький аеропорт). Взвод очолює командир роти і їде в першому танку. Доїхавши до Опитного перший танк 637 підривається на мінах, інший танк з номером 638 різко повернув ліворуч і перекинувся. Третій танк пустив дими та почав оцінювати ситуацію. Танкісти з перекинутого танка вибралися самотужки та почали допомагати екіпажу підірваного танка, в котрого механік-водій отримали сильні поранення ніг і стікав кров'ю. Від вибуху в танка викрутило механізм відкриття люку і його змогли відкрити лише на декілька сантиметрів. Бійці розмовляли з пораненим, але згодом він помер від втрати крові. Ним виявився Тахір.

Закінчив 9 класів ніжинської ЗОШ № 15 (2000), та Ніжинський професійний аграрний ліцей (2003), за спеціальністю «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник, водій». Пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ — служив водієм 2-ї автомобільної роти 51-го окремого автомобільного батальйону, Командування сил підтримки ЗСУ. Демобілізувавшись, працював у Києві та Ніжині.

28 серпня 2014-го мобілізований як доброволець, солдат 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.

Загинув 25 січня 2015-го у бою поблизу міста Авдіївка. Військові переганяли танки, Баширов у ролі механкіка-водія їхав у першому, наїхав на вибухівку, котра вибухнула під днищем. Танкісти з іншого перекинутого танка вибралися самотужки та почали допомагати екіпажу підірваного танка, в якому Тахір отримав сильні поранення ніг. Від вибуху в танка викрутило механізм відкриття люку і його змогли відкрити лише на декілька сантиметрів. Тахір помер від крововтрати.

Без Тахіра лишилися батьки, сестра Олена, дружина Юлія та двоє дітей — син Артур 2009 р.н. і донька Арина 2013 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 6, місце 39.