Барбух Петро Петрович

Барбух Петро Петрович
Дата та місце народження: 12 липня 1983 р., с. Жеребилівка, Житомирська область
Дата та місце смерті: 12 серпня 2014 (31 рік) смт Никифорове, Сніжнянська міська рада, Донецька область
Місце поховання: с. Жеребилівка, Житомирська область
Звання: Cолдат
Посада: Навідник
Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: 12 серпня 2014 р. танк Т-64, екіпаж: старший лейтенант А. Абрамович (командир танку), сержант Я. Антонюк (механік-водій) та солдат П. Барбух (навідник), вступив у двобій з російським танком Т-72 в районі смт Никифорове, Сніжнянська міська рада, Донецька область. Екіпаж українського танку з того часу вважався зниклим безвісти. 3 жовтня 2014 р. рештки П. Барбух знайдені в остові танку Т-64 пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) та привезені до м. Запоріжжя. Опізнаний за тестами ДНК. Похований 5 березня 2015 р.

Народився 1983 року в селі Жеребилівка (Новоград-Волинський район, Житомирська область). Закінчив ЗОШ в селі Піщів Новоград-Волинського району. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ.

У березні 2014-го мобілізований до Збройних Сил України. Був навідником танка, членом екіпажу старшого лейтенанта Артема Абрамовича (командир танка) та сержанта Ярослава Антонюка (механік-водій).

27 липня 2014 року підрозділ був переведений у район Савур-Могили. Розбивши проросійські сили в цьому районі, українські військовики утворили коридор — для виведення оточених на кордоні з РФ підрозділів. 5 серпня 3 БМП та 1 танк зайняли висоту поблизу сел. Никифорове, керував блокпостом старший лейтенант Артем Абрамович, ще за кілька кілометрів розміщено іще два блокпости.

12 серпня на блокпост Артема Абрамовича, в танковому екіпажі якого був Петро, відійшли 1 танк і 2 БМП з сусіднього блокпоста. Із штабом зв'язатися не вдалося. Після «наради лейтенантів» вирішили прориватися до своїх на Міусинськ, куди й прибули. Старший лейтенант, що керував у Міусинську, наказав повернутися на висоту та захищати тил бригади.

Після зайняття попередньої позиції побачили, як з півдня почався обстріл «Градами», проте ракети пролетіли далі. Почала стріляти ворожа артилерія. Запросивши в штабу артилерійську допомогу, почули відповідь: «Снарядів немає». Незабаром на блокпост вийшли 4 танки, перший з яких був Т-64 з білими смугами, як в українських, з другого напрямку наступала російська піхота. Після перших пострілів у одного танка заклинило гармату, на той час уже були підбиті 2 БМП. Абрамович наказав підлеглим відходити, а екіпаж танку Т-64 лишився прикривати відступ.

Український танк був знищений у бою. Біля його згорілого остову залишився підбитим російський танк Т-72 з 18-ї мотострілецької бригади.

Український екіпаж відтоді вважався зниклим безвісти. У бою загалом було знищено 2 російські танки Т-72, українські сили втратили Т-64 — Абрамович, Антонюк, Барбух, та БМП-2 — загинули прапорщик Дмитро Руденко та сержант Борис Луцько.

Група, яку прикривав екіпаж Абрамовича, дісталася до Міусинська. Більшість учасників бою залишилися живими та повернулися додому.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 3, місце 34.