Бабкевич Олег Іванович

Бабкевич Олег Іванович
Дата та місце народження: 7 листопада 1974 р., с. Висоцьке, Кіровоградська область
Дата та місце смерті: 23 серпня 2014 (39 років) с. Лисиче, Донецька область
Місце поховання: смт Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область
Звання: Старший солдат
Посада: Стрілець
Підрозділ: 19-й полк охорони громадського порядку, Південне ОТО НГУ
Обставини смерті: 23 серпня 2014 р. близько 10.00 військовослужбовці НГУ, які несли службу на блокпосту в районі села Лисичого, у 8 км від українсько-російського кордону, помітили колону із двох бронетранспортерів та вантажівок КамАз, Урал та Газель, що рухалася з боку території РФ. На головних уборах у деяких нападників красувалися зелені стрічки з написом Чечня. Незважаючи на чисельну перевагу бойовиків, гвардійці прийняли бій і знищили принаймні три вантажівки з живою силою та боєприпасами, захопивши трофеї та чотирьох полонених. Під час цього бою смертю хоробрих полягли підполковник Олексій Петров, підполковник Олександр Смоляр, молодший сержант Олександр Яриш та старший солдат Олег Бабкевич.

Народився 1974 року в селі Висоцьке (Новоукраїнський район, Кіровоградська область). Бабкевичі — династія залізничників: дідусь — заслужений залізничник. На залізниці працювали батьки Олега, дядько, брат. Після закінчення Помічнянської школи пішов працювати на залізницю монтером колії. 1992 року призвано на термінову службу, проходив в Дніпропетровську у внутрішніх військах; в грудні 1994 року повернувся з армії. 20 травня 1995 року одружився з Оленою; оселилися у Висоцькому. Удочерив дворічну дочку Олени від першого шлюбу — Ольгу, 1996 року народжується спільна дочка Катерина, 2002 року — син Артем. 2003 року родина переїхала до смт Олександрівки Миколаївської області;. Тому Олег перевівся зі станції Висоцьке, де працював спочатку бригадиром, а потім майстром — на станцію Трикратне; монтер колії 5-го розряду. В нього почала розвиватися хвороба очей, через яку, після 18 років роботи на залізниці, мусив звільнитися за станом здоров'я. Якийсь час працював у будівельній компанії в місті Кіровограді.

Призваний за мобілізацією.

23 серпня 2014 року загинув біля селища Лисиче Амвросіївського району в часі бойового зіткнення з російськими збройними формуваннями. В бою було знищено вантажний автомобіль КамАЗ з терористами та 2 КамАЗи зі зброєю і боєприпасами — рухалися колоною у супроводі двох БТРів з боку Російської Федерації до воюючих бойовиків. Тоді ж полягли підполковник Петров Олексій Леонідович, підполковник Смоляр Олександр Васильович та молодший сержант Яриш Олександр Володимирович.

Докладніше: Засідка під Лисичим

Вдома лишилися мама, дружина та троє дітей.

Похований в селі Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 1.