Антонов Вадим Віталійович «Самольот, Літачок»

Антонов Вадим Віталійович
Дата та місце народження: 24 липня 1976 р., м. Житомир
Місце поховання: м. Житомир
Посада: Стрілець
Обставини смерті: Зник безвісті під час бою з ворожою розвідувально-диверсійною групою вранці 10 серпня 2014 р. біля с. Третяки, Іловайська міська рада, Донецька область. У жовтні 2014 р. пошукова група місії Чорний тюльпан виявила тіло Вадима у безіменному похованні біля іловайського кладовища й доставила його до м. Запоріжжя. Впізнаний за тестами ДНК 7 лютого 2015 р.

Народився 1976 року в місті Житомир. Закінчив 2004-го житомирську ЗОШ № 20; Житомирський автодорожній коледж (2007), 2010 року — Житомирський державний технологічний університет, інженер-механік. Створив родину; виховували доньку. Любив спорт — займався дзюдо. Активний учасник подій Революції Гідності, «Михайлівська» сотня самооборони Євромайдану.

В часі війни — солдат резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом в ході зіткнення із терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових — прикривав відхід 10-ти побратимів. За слідами на місці бою побратими дійшли висновку, що терористи захопили й потягли до своїх позицій тяжкопораненого Вадима. Тоді ж поранень зазнав Віктор Дегтярьов.

У жовтні 2014-го пошукова група місії «Чорний тюльпан» виявила тіло Вадима — у безіменному похованні біля кладовища в Іловайську — та доставила в Запоріжжя. Ідентифікований за тестами ДНК.

Без Вадима залишились мама Марія Павлівна і батько Віталій Антонови; сестра, дружина Ольга, донька Соня 2008 р.н.

Похований в місті Житомир на Смолянському військовому кладовищі 7 лютого 2015 року з військовими почестями. Житомиряни утворили на майдані живий коридор і встали на коліна.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 10, місце 20.