Антонюк Ярослав Васильович

Антонюк Ярослав Васильович
Дата та місце народження: 8 серпня 1974 р., м. Новоград-Волинський, Житомирська область
Місце поховання: с. Чижівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область
Звання: Сержант
Посада: Механік-водій
Обставини смерті: 12 серпня 2014 р. танк Т-64, екіпаж: старший лейтенант А. Абрамович (командир танку), сержант Я. Антонюк (механік-водій) та солдат П. Барбух (навідник), вступив у двобій з російським танком Т-72 в районі смт Никифорове, Сніжнянська міська рада, Донецька область. Екіпаж українського танку з того часу вважався зниклим безвісти. 3 жовтня 2014 р. рештки Я. Антонюка знайдені в остові танку Т-64 пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) та привезені до м. Запоріжжя. Опізнаний за тестами ДНК. Похований 13 січня 2018 р.

Народився 1974 року в селі Бучачки Снятинського району (Івано-Франківська область). Одружився, проживав з родиною у селі Чижівка Новоград-Волинського району (Житомирська область).

Після початку збройного протистояння на сході України призваний на військову службу до 30-ї окремої механізованої бригади; сержант, механік-водій 1-го танкового взводу. Від весни 2014 року підрозділ розміщався на межі з анексованим Кримом, згодом переведений під Бердянськ.

27 липня підрозділ переведений у район Савур-Могили. Розбивши сили терористів, українські військовики утворили коридор — для виведення оточених на кордоні з РФ підрозділів. 5 серпня 3 БМП та 1 танк зайняли висоту поблизу Никифорового, керував блокпостом старший лейтенант Артем Абрамович, ще за кілька кілометрів розміщено ще два блокпости.

12 серпня на блокпост старшого лейтенант Абрамовича відійшли 1 танк і 2 БМП з сусіднього блокпоста. Із штабом зв'язатися не вдалося. Після «наради лейтенантів» вирішили прориватися до своїх на Міусинськ, куди й прибули. Старший лейтенант, що керував у Міусинську, наказав повернутися на висоту та захищати тил бригади.

Після зайняття попередньої позиції побачили, як з півдня почався обстріл «Градами», проте ракети пролетіли далі. Почала стріляти ворожа артилерія. Запросивши в штабу артилерійську допомогу, почули відповідь: «снарядів немає». Незабаром на блокпост вийшли 4 танки, перший з яких був Т-64 з білими смугами, як в українських, з другого напрямку наступала піхота терористів. Після перших пострілів у одного танка заклинило гармату, на той час уже були підбиті 2 БМП. Абрамович наказав підлеглим відходити, сам лишився прикривати відступ.

12 серпня 2014 року танк Т-64, екіпаж якого: старший лейтенант Артем Абрамович — командир танка, сержант Ярослав Антонюк — механік-водій, вступив у двобій з російським Т-72. У двобої танки таранили одне одного. Український екіпаж відтоді вважався зниклим безвісти. У бою було знищено 2 танки Т-72, українські сили втратили Т-64 — Абрамович, Антонюк, Петро Барбух та БМП-2 — загинули прапорщик Дмитро Руденко та сержант Борис Луцько.

Пошуки Ярослава Антонюка тривали найдовше, влітку 2017 року проведено повторну експертизу, виявилося, що Артем Абрамович був похований не сам — а з Ярославом Антонюком. У грудні 2017 року на підставі висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Ярослава Антонюка оголошено померлим.

12 січня 2018 року похований у селі Чижівка.

Без Ярослава лишилася дружина загиблого Ніна Петрівна Антонюк.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 3, місце 33.