Андріюк Євген Олександрович

Андріюк Євген Олександрович
Дата та місце народження: 17 червня 1993 р., м. Деражня, Хмельницька область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (21 рік) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: м. Деражня, Хмельницька область
Звання: Солдат
Посада: Радіст
Підрозділ: 8-й окремий полк спеціального призначення
Обставини смерті: 21 серпня 2014 р. з власної ініціативи долучився до 3-ї батальйонно-тактичної групи 51-ї механізованої бригади. Загинув 29-го серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на дорозі в районі с. Новокатеринівка. 2-го вересня тіло Андріюка Є.О. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі м. Запоріжжя, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК. У квітні 2015 р. перепохований.

Контрактник, розвідник-радист, 8-й окремий полк спеціального призначення.

На фронті з весни 2014-го, поранений, лікувався в госпіталі, повернувся на передову 21 серпня, у складі розвідувального взводу, проїхали біля Волновахи, відбувся нічний бій, пошкоджено БМП. Проривалися на допомогу 3-у батальйону, що потрапив в оточення. 28 серпня зайняли оборону на блокпостах в Іловайську, під постійним артилерійським обстрілом.

29 серпня 2014-го зник безвісти під Іловайськом при виході з оточення. 29 серпня надіслав смс-повідомлення до батьків: «Будемо прориватися до своїх».

Вдома залишилися батьки. Похований із військовими почестями як тимчасово невстановлений захисник України у Запоріжжі 1 жовтня 2014-го, на Кушугумському цвинтарі разом з іще 53-ма вояками. В квітні 2015-го після встановлення особи за тестом ДНК перепохований у Деражні.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 4, місце 38.