Андрієнко Олег Віталійович

Андрієнко Олег Віталійович
Дата та місце народження: 26 серпня 1983 р., м. Запоріжжя
Дата та місце смерті: 11 січня 2021 (37 років) с. Водяне, Донецька область
Місце поховання: м. Запоріжжя
Посада: Стрілець-помічник гранатометника
Обставини смерті: Загинув в обідню пору 11 січня 2021 р. на спостережному пункті в околицях сіл с. Водяне-Піски біля Донецького аеропорту від кульового поранення в голову, завданого ворожим снайпером.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та операції Об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей.

Мешканець м. Запоріжжя. До ЗС України був призваний у 2015 році за мобілізацією, службу розпочав в 36 ОБрМП. В серпні 2019 року підписав контракт, спочатку у розвідувальний підрозділ 56 ОМПБр, а згодом був переведений до іншої роти на посаду стрільця.

Характеризувався лише з позитивної сторони: був стриманим, розумним, спеціалістом з військової справи. Мав неабиякий авторитет у колективі, завжди з позитивним настроєм та презирством до страху. Дуже багато читав літературу з військової тематики (про розвідку, снайперську справу), займався спортом для себе, навіть прямо на позиціях, цікавився зброєю, гарно у ній тямив, вмів добре стріляти.

У складі розвідувального взводу 56 ОМПБр виконував бойові завдання в районі Донецького аеропорту: у 2019 році він разом із побратимами підірвали вхід та вихід у першому колекторі під злітною смугою, це була дуже ризикована операція, проте вона відбулася успішно та надала нашим силам повний контроль над підступами до однієї з передових наших позицій.

Загинув під час виконання бойового завдання, близько 15:30 11 січня 2021 року, внаслідок смертельного кульового поранення під час снайперського обстрілу, здійсненого окупаційно-терористичними силами найманців Російської Федерації. За словами волонтерів фонду «Повернись живим», перед обстрілом окупанти розстріляли камери відеоспостереження.

Похований 14 січня 2021 року у м. Запоріжжя. Публічна церемонія прощання відбулась на майдані Героїв Революції. У військового залишився син, котрий не досяг однорічного віку, дружина, мати та брат — військовослужбовець того ж підрозділу.