Альмужний Сергій Валерійович «Матрос»

Альмужний Сергій Валерійович
Дата та місце народження: 10 січня 1987 р., с. Красилівка, Київська область
Дата та місце смерті: 14 вересня 2017 (30 років) м. Донецьк
Місце поховання: с. Красилівка, Київська область
Посада: Командир відділення
Обставини смерті: Загинув 14 вересня 2017 р. близько 21:00 від кулі снайпера у шию, під час вогневого протистояння, на позиції біля шахти Бутівка.

Народився 1987 року в селі Красилівка (Ставищенський район, Київська область), виріс у багатодітній родині. Батько воював в Афганістані та повернувся живим, невдовзі трагічно загинув. 2004 року закінчив Красилівську середню школу, відслужив строкову службу — спочатку в Луцьку, потім матросом Морської охорони ДПСУ на посаді повара (2005–2006 роки, Ізмаїл). Демобілізувавшись, працював у ТОВ «Красилівське» — на різних роботах; проживав у своєму селі, їздив на заробітки до Києва.

Пішов на фронт добровольцем, з 22 серпня 2014 року проходив службу в 5-му МБ 30-ї бригади, з січня 2015 служив у Донецькій області: Покровське, Світлодарськ, Дебальцеве. Виходив з Дебальцевського котла.

2016 року перебував у лавах Внутрішнього корпусу батальйону «Донбас» (організація ветеранів «Донбасу»). Згодом вступив на військову службу за контрактом в ЗСУ, гранатометник 1-го взводу 3-ї роти «Донбас» 16-го батальйону «Полтава». У лютому 2017 року, перебуваючи у відпустці, брав участь у блокаді ОРДЛО.

24 квітня 2017 року з побратимами перевівся у 72-гу бригаду; старший солдат, командир відділення розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону.

14 вересня 2017 року загинув близько 21:00 від кулі снайпера у шию — під час вогневого протистояння на позиції біля шахти «Бутівка».

16 вересня 2017 року похований у Красилівці.

Без Сергія лишилися мама, дві сестри, брат, дружина, 10-місячна донька.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 6, місце 4.