Алексейчук Владислав Володимирович «Елвіс»

Алексейчук Владислав Володимирович
Дата та місце народження: 18 липня 1977 р., м. Умань, Черкаська область
Дата та місце смерті: 20 січня 2015 (37 років) Донецький аеропорт
Місце поховання: м. Умань, Черкаська область
Посада: Навідник
Обставини смерті: Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька під час прориву для евакуації поранених. Впізнаний за експертизою ДНК.

[ред. | ред. код]

Народився 18 липня 1977 року в місті Умань Черкаської області. Закінчив загальноосвітню школу № 7 (нині — загальноосвітня школа № 7 — колегіум) міста Умань, потім — Уманський державний аграрний університет (нині — Уманський національний університет садівництва).

Проходив строкову військову службу в Аеромобільних військах Збройних Сил України.

Проживав у місті Умань. Був активним громадським діячем, засновником мистецького проєкту «Підвал Шекспіра».

21 серпня 2014 року мобілізований Уманським об'єднаним міським військовим комісаріатом Черкаської області до лав Збройних Сил України. Служив в 90-му окремому аеромобільному батальйоні.

З листопада 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька під час прориву для евакуації поранених. Через місяць тіло Владислава Алексейчука вдалося вивезти із ДАП разом з тілами Дмитра Ґудзика, Олексія Марченка, Петра Савчука та Миколи Самака.

До жовтня 2015 року був у списках зниклих безвісти, після експертизи ДНК було встановлено, що він похований взимку 2015 року, як невідомий солдат, на Краснопільському кладовищі міста Дніпропетровськ (нині — місто Дніпро).

27 жовтня 2015 року перепохований на кладовищі «Софіївська Слобідка» міста Умань.

Залишились батьки.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 1, місце 33.